» » «Перебір» з вітряками на Херсонщині турбує захисників природи

«Перебір» з вітряками на Херсонщині турбує захисників природи

Автор: Журналіст від 15-04-2019, 08:46
 
 
  На Херсонщині продовжується справжній бум альтернативної енергетики. Можна порадіти: маємо вже п'ять вітрових електростанцій і 31 сонячну, які лише за минулий рік виробили 365,3 мільйона кіловат – більше вісімнадцяти відсотків від загальних потреб регіону в електроенергії. «Ударними темпами» будуються й інші ВЕС і СЕС, забезпечуючи нові робочі місця і доходи для бюджетів. Проте в цій «бочці меду» не обійшлося і без своєї «ложки дьогтю». Оскільки така «експансія» вітряків дедалі більше турбує екологів і просто захисників природи – активістів громадських організацій.

  Адже лише за 2018 рік під ВЕС і СЕС пішло в оренду близько двохсот гектарів землі. Причому передаються в таких випадках не сільськогосподарські угіддя, а солончаки й інші непридатні для обробітку землі. Оскільки на них нічого не сіють, і доходу раніше вони не приносили, для громад таке їх використання – як дарунок. Проте при цьому люди забувають, що в пустирів теж є господарі: птахи й інша живність, які використовують такі ділянки для відпочинку під час міграцій, пошуків їжі і виведення потомства. Яка-небудь єдина група вітрячків на декількох гектарах для них не страшна. Але коли на сотнях гектарів високі щогли розмахують своїми лопатями, а територію під сонячні панелі обгороджують металевою сіткою – це вже серйозний «чинник занепокоєння» для братів наших менших.

  — На Херсонщині і так розорано більше дев'яноста відсотків земель. Тепер ми хочемо використовувати останні ділянки степів, що ще не перетворилися на поля, овочеві і рисові плантації. Але куди тоді діватися звірам і птахам? Українське орнітологічне товариство вже поділилося своїм занепокоєнням із цього приводу із заповідником Асканія-Нова. І просить вивчити, чи шкодить таке поширення альтернативної енергетики пернатим, — коментує директор заповідника Асканія-Нова Віктор Гавриленко. – Зрозуміло, що власники ВЕС і СЕС зацікавлені в передачі під такі об'єкти земель, що не використовуються в сільському господарстві, – за їх оренду можна платити менше. Приклад: за вітряки в селі Григорівки до місцевого бюджету вносять близько двох мільйонів гривень рентної плати. З точки зору селян це як дарунок. Але в країнах Євросоюзу ВЕС не проти розміщувати і на землях, які до цього обробляли. Правда, і плата за них на порядок вище.

  При будівництві ВЕС проводиться екологічна експертиза. І її виконавці, як правило, приходять до висновку, що шкоди довкіллю декілька вітрячків не нанесуть. Або їх дія буде мінімальною. Проте ніхто доки не розглядає проблему в комплексі, коли підприємства альтернативної енергетики займуть сотні, а в перспективі і тисячі гектарів. Чи навчаться тоді фазани вити гнізда на щоглах вітряків, а лисиці – рити нори під сонячними панелями?
 
 
Джерело: skadnews.in.ua
реклама партнерів


Комментарии:

Оставить комментарий