» » Як і кому надалі блокуватимуть податкові накладні

Як і кому надалі блокуватимуть податкові накладні

Автор: Журналіст від 11-10-2017, 10:40
 
 
  Мінфін нарешті знайшов спосіб, як позбавити аграріїв проблем з неправомірним «блокуванням» податкових накладних. Як пояснює партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine, голова Податкового комітету Громадської ради при МЕРТ  Ольга Богданова, 6 жовтня міністерство видало наказ №716. За текстом документу, аграрне підприємство може одразу подати і накладну, і технологічну карту. Але це ще не гарантія від претензій податківців.  Гарантія - 200 га ріллі в обробітку агропідприємства, право на участь у спецрежимі ПДВ чи нарахуванні дотації. І щоб при цьому за останній рік не мінявся ані власник, ані директор підприємства.

  Нагадаємо, з липня цього року запрацювала система моніторингу податкових накладних. В рамках цієї системи було визначено перелік «ризикових» видів діяльності, за якими можливі податкові махінації. І у цей перелік потрапили середнього розміру агропідприємства, які займаються вирощуванням зернових культур та овочів, та постачають на приблизно 500 тисяч гривень в місяць. Як свідчить опитування, яке у вересні провела Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), проблеми з «блокуванням» податкових накладних отримали половина опитаних агропідприємств. При цьому 43% «заблокували» накладні через «відсутність потрібних документів». Яких саме, аграріям не пояснили.

  Щоб «розблоковувати» накладні, ДФС дозволила аграріям подавати технологічні карти, які пояснювали детальніше роботу конкретного агропідприємства. У ВАР говорять, що таким правом скористалось 53% опитаних аграрія. Втім, у 73% випадків накладні все рівно лишались «заблокованими». Тому ті аграрії не могли продати свій врожай та мусили витрачати час на судові тяганини з фіскалами. Через описані вище проблеми Мінфін мусив зробити виняток для аграріїв. І дозволив їм подавати одразу і податкові накладні, і «технологічні карти». Ще й прописав умови, за яких фіскали точно «не чіпатимуть» аграріїв. Агровиробники ще не встигли оцінити всі переваги такого рішення Мінфіну. Бо основні торгівельні операції та сплата податків проходять до 20 числа кожного місяця. Але цілком можливо, що аграрії отримають нові проблеми через згадану вище систему моніторингу податкових накладних.

  Реєстрація без проблем для всіх

   Ольга Богданова каже, що згаданий вище спосіб вирішення проблеми податкових накладних для аграріїв є дискримінаційним. Бо інші сектори економіки також страждають від недосконалої роботи системи податкового моніторингу. Тому логічно, що законотворці вирішили «урівняти» всіх підприємців у можливості не мати проблем з подачею податкової звітності. Але від такого «урівняння» аграрії можуть отримати ще більші проблеми з фіскалами.

  17 вересня у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №7115 авторства нардепів податкового комітету ВР. Автори цього законопроекту пропонують фіскалам розглядати рішення по «ризиковим накладним» протягом 8 годин, а не 5 днів, як зараз. Більш того – блокувати накладні хочуть довірити не електронній системі, а особисто керівникам обласних управлінь ДФС. Народний депутат Тетяна Острікова, одна з авторів цього законопроекту каже, що Мінфін поза законодавством вручну «вивів з-під удару» спочатку весь бізнес з оборотом понад 5 мільйонів гривень на місяць. Потім – аграріїв із земельним банком понад 200 гектарів. Але для підприємств сфери послуг, перевізників, будівельників та промислових підприємств ніхто ніяких поблажок не робив. Такий бізнес і далі продовжує страждати через неправомірні блокування податкових накладних. Тому, як каже нардеп, треба за замовчуванням реєструвати  фіскальну звітність для всіх видів бізнесу в Україні. А якщо є підозра на фіктивність накладної, то хай блокує її особисто керівник обласного управління ДФС.

  «Логіку авторів цього законопроекту можна зрозуміти – якщо керівники обласних управлінь ДФС своїми рішеннями «розблоковують» податкові накладні, то нехай вони ж і вирішують, чи «блокувати» накладні», - коментує Богданова.

  «Народні депутати — члени Комітету, які щойно прибули з округів, одноголосно висловилися за подальшу підтримку законопроекту №7115. Делеговані в Комітет представники малого й середнього бізнесу були більш ніж переконливі, доводячи неефективність діючої системи блокування податкових накладних», - додає голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

  У Мінфіні з такою позицією парламентарів не згодні. Тому 4 жовтня презентувати свій альтернативний законопроект. За цим документом, якщо протягом п’яти днів фіскали або просто не приймають рішення по «ризиковій» накладній, або не встигають її розглянути, то накладна вважатиметься зареєстрованою.

  Якщо ВР пристане на пропозицію Мінфіну, то фіскали без будь-яких «але» муситимуть вкластись в строк 5 днів та озвучити рішення по тій чи тій податковій накладній. Аби робота йшла швидше, районним та обласним управлінням установи збільшать штати спеціалістів. У Мінфіні говорять, що пропонували такі новації ще в грудні 2016 року, коли парламентарі якраз обговорювали норми закону №1797, який і дав життя системі моніторингу податкових накладних. «Під час обговорення в парламенті ця норма була виключена з фінальної версії Закону. Проаналізувавши роботу системи, Мінфін пропонує внести ці зміни задля спрощення процедур для бізнесу. Тепер справа за Парламентом, до якого буде направлено проект змін на голосування. Розраховуємо на конструктивну співпрацю», - додають у міністерстві.

  Богданова наголошує,обидва законопроекти стосуються всіх без винятку секторів економіки. Якщо ні один з них не буде прийнято, новий порядок моніторингу податкових накладних для аграріїв працюватиме так, як це вже прописав Мінфін. Якщо ж верх візьмуть пропозиції ВР, система податкового моніторингу перейде у «тестовий режим», або ж «ручний режим». Так фіскали отримають нове джерело корупції, а аграрії – нове джерело проблем.

  На думку Острікової, якраз мінфінвський законопроект несе більші корупційні ризики, зокрема для аграріїв. Наприклад, як каже нардеп, нічого не завадить «схемникам» домовитись із фіскалами, щоб ті «не встигли» за п’ять днів «розблокувати» ту чи ту податкову накладну. Тому на шостий день реєстрація документації поновлюється, а «схемники» поза законом отримають податковий кредит. Окрім того, мінфінівський законопроект ніяк не знімає проблему з неправомірним блокуванням податкових накладних торгівельних підприємств. Які, наприклад, торгують паливом та агрохімією для осінніх польових робіт. Якщо якусь таку закупівлю фіскали визначать як фіктивну, то заблокують накладні і продавцю, і покупцю аграрію. В результаті у постачальника буде погана репутація, а аграрію не зарахують податковий кредит.

  Поки що крупні аграрні асоціації висловлюють таку ж саму позицію, як і Богданова. Наприклад, Український клуб аграрного бізнесу надіслав до податкового комітету ВР лист з проханням відхилити законопроект №7115. Зокрема, як побоюються експерти УКАБу, зміни до порядку реєстрації податкових накладних призведуть до необхідності документальних перевірок заявлених до відшкодування сум. А така обставина несе ризики зловживань зі сторони контролюючих органів та фактично скасовує автоматичне відшкодування експортного ПДВ.

  МВФ заодно з аграріями

  Меморандум про співпрацю України та МВФ ніяк не проговорював питання системи податкового моніторингу, зокрема для агросектору. Тому навряд варто було очікувати, що Фонд вступить у суперечку Мінфіну та ВР. Також - що підтримає вигідну для аграріїв позицію міністерства фінансів.

  Минулого тижня у четвер, 5 жовтня, народний депутат Андрій Журжій на своїй сторінці у Facebook опублікував лист від Постійного представника МВФ в Україні Йости Люнгмана. Документ було адресовано спікеру ВР Андрію Парубію та премєр-міністру Володимиру Гройсману. Текст документу -  україномовний. В ньому йдеться, що МВФ «занепокоєні законопроектом 7115», за яким податкові накладні блокуватимуть за рішенням керівників обласних управлінь ДФС, а не електронної системи. Мовляв, на думку МВФ, прийняття такого законопроекту може поновити випадки заборгованості по компенсації експортного ПДВ, та й взагалі «завдає удару по цілісності ДФС» як такої. Тому ВР такий  документ не варто ухвалювати. А разом з тим – і не відмовлятись від поточної системи блокування податкових накладних.

  Сам МВФ поки що не висловлював своєї офіційної позиції по цьому питанні. У самому міністерстві фінансів такий документ вважають справжнім, хоч він безпосередньо не стосується питань, окреслених у Меморандумі про співпрацю МВФ та України. Джерела у Мінфіні кажуть  – аби Журжій опублікував фейковий документ, як мінімум відреагував би Владислав Рашкован. Він зараз працює заступником виконавчого директора МВФ. Раніше працював заступником голови НБУ. Функціонер при цьому веде активну медійну роботу, зокрема у Facebook.

  Ольга Богданова говорить, що для МВФ в принципі критичними є питання фіскальної дисципліни держави. Через це інституція відслідковує всі економічні процеси, які відбуваються в нашій державі. Тому у цьому випадку МВФ ризикнув, і висловився щодо питання, яке прямо не стосується умов Меморандуму про співпрацю.

  Голова Українського товариства економічних свобод Мар’ян Заблоцький додає - новий представник МВФ Йоста Люнгман працює в Україні менше трьох місяців. Тому міг цілком не розібратись в особливостях місцевих процесів. Зокрема у тому, що система блокування податкових накладних та система компенсації експортного ПДВ  - це дві різні системи, робота яких не пов’язана між собою напряму. А також, що Мінфін може використовувати «західних партнерів» у внутрішньополітичній боротьбі. «Цілком можливо, що Мінфін вирішив посилити свої позиції за допомогою МВФ, аби «провести» свій варіант законопроекту по блокуванню податкових накладних», - припускає експерт.

  Тетяна Острікова говорить, що спочатку Мінфін взявся лякати бізнес, що зупинка системи податкових накладних зробить неможливим відшкодування експортного ПДВ. У такий спосіб міністерство хотіло натиснути на парламент, аби той не голосував законопроект №7115. Але доволі швидко підприємцям вдалось з’ясувати, що компенсація ПДВ не залежить від результативності податкового моніторингу. Тому функціонерам Мінфіну довелось шукати інших аргументів, щоб «продавити» свій законопроект по системі блокування податкових накладних. Тим більш, як каже Заблоцький, подібні до вищеописаного випадки вже бували. Наприклад, минулого року Мінфін виступав проти встановлення мінімальних цін на цигарки. При цьому представники міністерства посилались на лист Єврокомісії, в якому йшлось, що встановлення мінімальні ціни на цигарки суперечать угоді про асоціацію з ЄС. 

  Рішення в стилі ЄС

  Втім, як кажуть експерти, найкраще проблему з системою податкового моніторингу для аграріїв краще вирішувати в дусі пропозицій ЄС, а не Мінфіну чи МВФ.

  Провідний аналітик Офісу ефективного регулювання (BRDO) Ігор Лавриненко нагадує, що система моніторингу податкових накладних запускалась, зокрема щоб не дати можливості шахраювати з компенсацією експортного ПДВ. Але експерт каже, що така система не досягає своє основної мети – покарати несумлінний бізнес за реєстрацію фіктивних податкових накладних. Але при цьому сумлінні підприємці мусять розміщувати всі свої обігові кошти на казначейських рахунках. А держава все рівно не несе ніякої відповідальності за безпідставне блокування.  Тому краще відмовитись від системи податкового моніторингу як такої та вирішувати проблему з точки зору директив ЄС. Тим більш, що такі документи Україна все рівно має імплементувати у власне законодавство, в рамках асоціації з ЄС.

  Тому, як каже Лавриненко, краще буде не «моніторити» податкові накладні, а спочатку перейти на «остаточний режим сплати податку» при транскордонній торгівлі між підприємствами. Експерт пояснює: якщо агровиробник експортує свою продукцію до Польщі, то ПДВ треба буде сплатити в Україні. А наші фіскали передаватимуть сплачене в Польщу. Такий крок потрібен, аби перейти на наступний рівень – сертифікація українських агровиробників як «сертифікованих оподатковуваних осіб» (Certified Taxable Person). Таке звання, за європейськими стандартами, може отримати лише та компанія, що регулярно сплачує податки, має надійні системи внутрішнього контролю та постійно демонструє платоспроможність. Сертифікат Certified Taxable Person українським агровиробникам має видавати українська ДФС. Але з таким сертифікатом українські агровиробники будуть вважатись надійним платником ПДВ на всій території ЄС. «Такі ініціативи ЄС є розумнішими, обгрунтованішими, та не менш ефективними, аніж ті, що діють зараз та ускладнюють життя бізнесу», - коментує Лавриненко.
 
 
Джерело: agravery.com
Сначала зайдите на главные новости Херсона, Херсонская городская газета и останетесь здесь навсегда
реклама партнерів


Комментарии:

Оставить комментарий